1. Словник української мови в 11 томах

безборонний

БЕЗБОРО́ННИЙ, а, е.

1. На який не поширюється заборона; не пов’язаний з перешкодами; вільний.

Стенографістки мали безборонний доступ у всі відділи головного штабу (Рибак, Час., 1960, 59).

2. Неспроможний себе оборонити, захистити; позбавлений захисту; беззахисний.

[Орфей:] І знову на місто безборонне вдарить ворог (Л. Укр., І, 1951, 449);

Здавалося, розбурхане море вогню кипіло.. і йшло сердитими хвилями на чорні безборонні плавні (Коцюб., І, 1955, 355);

— Стривай, пане, — сказав Хліб.. — Ти взяв мене в полон п’яного, коли я спав безборонний (Довж., І, 1958, 250).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безборонний — безборо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безборонний — (доступ) безперешкодний, необмежений, вільний; (хто) беззахисний, безоборонний; Р. беззбройний. Словник синонімів Караванського
  3. безборонний — -а, -е. 1》 На якого не поширюється заборона; не пов'язаний з перешкодами; вільний. 2》 Неспроможний себе оборонити, захистити; позбавлений захисту; беззахисний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безборонний — БЕЗБОРО́ННИЙ, а, е. 1. На який не поширюється заборона; не пов'язаний з перешкодами; вільний. Стенографістки мали безборонний доступ у всі відділи головного штабу (Н. Рибак). 2. Неспроможний себе оборонити, захистити; позбавлений захисту; беззахисний. Словник української мови у 20 томах
  5. безборонний — див. беззахисний; безперешкодний; слабодухий Словник синонімів Вусика
  6. безборонний — БЕЗЗА́ХИ́СНИЙ (який не має захисту, неспроможний себе оборонити), БЕЗБОРО́ННИЙ, НЕЗАХИ́ЩЕНИЙ (не готовий до оборони, захисту). Дим і попіл, грабіжництво, садистичні знущання над беззахисним населенням, жорстокі... Словник синонімів української мови
  7. безборонний — Безборо́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)