1. Словник української мови у 20 томах

безшабашний

БЕЗШАБА́ШНИЙ, а, е, розм.

Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний.

– Матросе мій безшабашний! Де ж ти взявся? – питала Варвара (В. Кучер);

* Образно. Тільки гудок безшабашного потяга, який вилітав із промислового центру.., порушував блідий осінній спокій (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безшабашний — безшаба́шний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. безшабашний — -а, -е, розм. Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безшабашний — Голінний, очайдуха паливода, шибайголова, шибеник, див. удалий Словник чужослів Павло Штепа
  4. безшабашний — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  5. безшабашний — БЕЗШАБА́ШНИЙ, а, е, розм. Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний. — Матросе мій безшабашний! Де ж ти взявся? — питала Варвара (Кучер, Чорноморці, 1956, 358). Словник української мови в 11 томах