безшабашно
БЕЗШАБА́ШНО, розм.
Присл. до безшаба́шний.
Заморивши голод та безшабашно випивши з горя чарку вишнівки.., юнак став говіркий (П. Козланюк);
Посміхнулась [молода] безшабашно І собі в танок іде! (С. Воскрекасенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безшабашно — безшаба́шно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- безшабашно — розм. Присл. до безшабашний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безшабашно — БЕЗШАБА́ШНО, розм. Присл. до безшаба́шний. Посміхнулась [молода] безшабашно І собі в танок іде! (Воскр., З перцем!, 1957, 381); Заморивши голод та безшабашно випивши з горя чарку вишнівки.., юнак став говіркий (Козл., Ю. Крук, 1957, 486). Словник української мови в 11 томах