безшабашно

безшаба́шно

розм.

Присл. до безшабашний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безшабашно — безшаба́шно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. безшабашно — БЕЗШАБА́ШНО, розм. Присл. до безшаба́шний. Заморивши голод та безшабашно випивши з горя чарку вишнівки.., юнак став говіркий (П. Козланюк); Посміхнулась [молода] безшабашно І собі в танок іде! (С. Воскрекасенко). Словник української мови у 20 томах
  3. безшабашно — БЕЗШАБА́ШНО, розм. Присл. до безшаба́шний. Посміхнулась [молода] безшабашно І собі в танок іде! (Воскр., З перцем!, 1957, 381); Заморивши голод та безшабашно випивши з горя чарку вишнівки.., юнак став говіркий (Козл., Ю. Крук, 1957, 486). Словник української мови в 11 томах