безшабашний

безшаба́шний

-а, -е, розм.

Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безшабашний — безшаба́шний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. безшабашний — Голінний, очайдуха паливода, шибайголова, шибеник, див. удалий Словник чужослів Павло Штепа
  3. безшабашний — БЕЗШАБА́ШНИЙ, а, е, розм. Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний. – Матросе мій безшабашний! Де ж ти взявся? – питала Варвара (В. Кучер); * Образно. Тільки гудок безшабашного потяга, який вилітав із промислового центру.., порушував блідий осінній спокій (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
  4. безшабашний — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  5. безшабашний — БЕЗШАБА́ШНИЙ, а, е, розм. Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний. — Матросе мій безшабашний! Де ж ти взявся? — питала Варвара (Кучер, Чорноморці, 1956, 358). Словник української мови в 11 томах