1. Словник української мови в 11 томах

безшабашно

БЕЗШАБА́ШНО, розм. Присл. до безшаба́шний.

Посміхнулась [молода] безшабашно І собі в танок іде! (Воскр., З перцем!, 1957, 381);

Заморивши голод та безшабашно випивши з горя чарку вишнівки.., юнак став говіркий (Козл., Ю. Крук, 1957, 486).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безшабашно — безшаба́шно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. безшабашно — розм. Присл. до безшабашний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безшабашно — БЕЗШАБА́ШНО, розм. Присл. до безшаба́шний. Заморивши голод та безшабашно випивши з горя чарку вишнівки.., юнак став говіркий (П. Козланюк); Посміхнулась [молода] безшабашно І собі в танок іде! (С. Воскрекасенко). Словник української мови у 20 томах