брудний

БРУДНИ́Й, а́, е́.

1. Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом.

Видко [видно] обом – і Андрієві, і Маланці, – як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (М. Коцюбинський);

Ніс його виразно красувався на бруднім фоні стіни (В. Винниченко);

– Хто б це міг .. наслідити брудними чобітьми на паркеті? (О. Донченко);

Брудна земля.

2. Нечистий, замазаний, забруднений.

– Дай, братику, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі (Сл. Гр.);

Зокола стіни [хати] не рівні та білі, а брудні – аж чорні (Панас Мирний);

Сплинули води брудними потічками, прилетіли бузьки з далеких країн (Н. Кобринська);

Шапок не було майже ні в кого, голови були замотані брудними, рваними ганчірками (В. Винниченко);

Навіть брудний од сажі сніг на клумбах серед двору [заводу] виглядав чепурно (Ю. Яновський);

На столі лежав нарізаний засохлий хліб, стояли брудні тарілки (Л. Дмитерко);

// Сірувато-мутний (про колір).

Брудні та важкі хмари вистилали високе небо (Панас Мирний);

Брудний світ ледве проходив знадвору крізь маленьке, похилене віконце (В. Винниченко);

// При виконанні якого людина брудниться.

Брудна робота.

3. перен. Який викликає моральну огиду, осуд; огидний, мерзенний.

Він [Андрюша] хоче подалі від цього чорного брудного діла (М. Хвильовий);

Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко);

Брудні лапи цензури душили пісню Лесі Українки (з газ.);

// Сороміцький, непристойний.

Брудні натяки в пісні ставали все виразнішими (Леся Українка);

Йому здавалося зараз, що через свої брудні й ниці зносини з жінками він тільки й став підготований до справжньої любові (В. Підмогильний);

Розкотистий регіт розітнувся по хаті. Почалися крики, брудні, погані (С. Черкасенко).

4. перен., розм. Нечесно зароблений, здобутий унаслідок махінацій.

Потрібне базове законодавство, яке має регламентувати механізм попередження будь-яких спроб легалізувати брудні кошти (з газ.).