брудний
БРУДНИ́Й, а́, е́.
1. Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом.
Видко обом — і Андрієві і Маланці, — як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (Коцюб., II, 1955, 32);
— Хто б це міг .. наслідити брудними чобітьми на паркеті? (Донч., III, 1956, 17).
2. Нечистий, замазаний, забруднений.
— Дай, братику, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі (Сл. Гр.);
Зокола стіни [хати] не рівні та білі, а брудні — аж чорні (Мирний, IV, 1955, 249);
Сплинули води брудними потічками, прилетіли бузьки з далеких країн (Кобр., Вибр., 1954, 172);
Навіть брудний од сажі сніг на клумбах серед двору [заводу] виглядав чепурно (Ю. Янов., II, 1954, 98);
На столі лежав нарізаний засохлий хліб, стояли брудні тарілки (Дмит., Наречена, 1959, 181);
// Сірувато-мутний (про колір).
Брудні та важкі хмари вистилали високе небо (Мирний, IV, 1955, 326);
// При виконанні якого людина брудниться.
Брудна робота.
3. перен. Який викликає моральну огиду, осуд; огидний, мерзенний.
..влаштовують реакційні і брудні дільця чорносотенці і клерикали.. (Ленін, 20, 1950, 7);
Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (Собко, Справа.., 1959, 206);
// Сороміцький, непристойний.
Брудні натяки в пісні ставали все виразнішими (Л. Укр., III, 1952, 657).
Значення в інших словниках
- брудний — (з наявною кількістю бруду) нечистий, забруднений, заваляний, замащений, розм. вимазаний, (про обличчя) замурзаний, (жирним) засмальцьований, засалений. Словник синонімів Полюги
- брудний — брудни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- брудний — Нечистий, кальний, обр. як свиня в дощ; (одяг) забруднений, заболочений, замащений, виквацьований; (- лице) невмитий; (наклеп) огидний, мерзенний; (жарт) сороміцький, непристойний, масний. Словник синонімів Караванського
- брудний — [брудний] м. (на) -дному /-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- брудний — -а, -е. 1》 Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом. 2》 Нечистий, замазаний, забруднений. || Сірувато-мутний (про колір). || За виконання якого людина брудниться. Брудна робота. 3》 перен. Який викликає моральну огиду, осуд; огидний, мерзенний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брудний — БРУДНИ́Й, а́, е́. 1. Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом. Видко [видно] обом – і Андрієві, і Маланці, – як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (М. Коцюбинський); Ніс його виразно красувався на бруднім фоні стіни (В. Словник української мови у 20 томах
- брудний — I баброш, бабруля (ж.), бабрун (ч.), вимазаний, вимащений, забабраний, забадляний, забазграний, забарложений, забейханий, забейканий, забирдзаний, забовтаний, заболочений, забризканий, забриндзяний, забруднений, забрьоханий, завазьканий, заваляний... Словник синонімів Вусика
- брудний — БРУДНИ́Й (про істоту або річ — покритий гряззю, болотом), ЗАБОЛО́ЧЕНИЙ, ЗАКА́ЛЯНИЙ розм., ЗАДРИ́ПАНИЙ розм. — Хто б це міг.. наслідити брудними чобітьми на паркеті? (О. Словник синонімів української мови