верб'я
ВЕ́РБ'Я, я, с., збірн., рідко.
Збірн. до верба́.
Ще він бачив, як тічка збігалася до верб'я й клубочіла там. Мабуть, пожирала забитого ним триногого ватага (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ВЕ́РБ'Я, я, с., збірн., рідко.
Збірн. до верба́.
Ще він бачив, як тічка збігалася до верб'я й клубочіла там. Мабуть, пожирала забитого ним триногого ватага (Ю. Мушкетик).