верб'я

ве́рб'я

іменник середнього роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верб'я — -я, с. Збірн. до верба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. верб'я — ВЕ́РБ'Я, я, с., збірн., рідко. Збірн. до верба́. Ще він бачив, як тічка збігалася до верб'я й клубочіла там. Мабуть, пожирала забитого ним триногого ватага (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  3. верб'я — Верб'я, -б'я с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. Ном. № 3136. Словник української мови Грінченка