верб'я

верб'я́

-я, с.

Збірн. до верба.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верб'я — ве́рб'я іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. верб'я — ВЕ́РБ'Я, я, с., збірн., рідко. Збірн. до верба́. Ще він бачив, як тічка збігалася до верб'я й клубочіла там. Мабуть, пожирала забитого ним триногого ватага (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  3. верб'я — Верб'я, -б'я с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. Ном. № 3136. Словник української мови Грінченка