вершки
ВЕРШКИ́, і́в, мн. (рідше одн. вершо́к, шка́, ч.).
1. Густий молочний продукт з великим умістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока.
Зо всіх гладишок чисто було вершки поз'їдаю, наче той кіт (Ганна Барвінок);
Щоранку Богдан куштував молоко й вершки (В. Владко);
Часом він грав для неї на скрипці, часом, коли нагадувала про себе її тяжка спадкова хвороба, подавав їй каву і вершки до ліжка (Ю. Андрухович).
2. перен. Найкраща частина чогось.
Хитра ота заморська машина-віялка: одвійки залишає в Кураєвому, а вершки жене кудись, далеко, у свої загребущі краї (О. Гончар);
// чого, ірон. Найвпливовіша частина суспільства.
Нещастя Котляревського в тім, що він поплив за течією і в своїх творах висловив те презирство й глум, з яким вершки одверталися од народнього [народного] життя (М. Зеров).
◇ (1) Вершки́ суспі́льства – найважливіші, найвпливовіші особи; еліта.
Він так упевнено говорить “ми”, що ви ніколи не подумаєте інакше. Знаєте, це до болю противно! Саме в цьому я й бачу розклад вершків нашого суспільства (М. Хвильовий);
Повернувшись у рідне містечко з закордонним дипломом, він вважався “персона ґрата” серед вершків місцевого суспільства (Ірина Вільде).
Значення в інших словниках
- вершки — вершки́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
- вершки — Верхи, сметанка; (суспільства) еліта. Словник синонімів Караванського
- вершки — -ів, мн. (рідше одн. вершок, -шка, ч.). 1》 Густий продукт молока з великим вмістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока. 2》 перен. Найкраща частина чогось. || заст., ірон. Найвпливовіша частина суспільства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вершки — Сметанка Словник чужослів Павло Штепа
- вершки — Молочний продукт, одержаний шляхом сепарації свіжого молока; в., як правило, пастеризують та гомогенізують; вміст жиру 12-30%; в. згущені і сухі, з в. виробляють масло; після сквашення — сметана. Універсальний словник-енциклопедія
- вершки — збира́ти вершки́ (на молоці́). Брати собі все найкраще, першим користуватися чиїмись здобутками. — Я бачу, що ви любите вершки на молоці збирати,— кинув напівжартома Майстренко (І. Цюпа). збира́ти / зібра́ти смета́нку. Фразеологічний словник української мови
- вершки — ВЕРХІ́ВКА (керівна, найбільш впливова частина суспільства, класу, організації тощо), ВЕРХИ́ розм., ВЕРШКИ́ ірон., СМЕТА́НКА ірон.; ОЛІГА́РХІЯ книжн. (правляча група суспільства). Словник синонімів української мови
- вершки — Вершки́, -кі́в, -ка́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вершки — ВЕРШКИ́, і́в, мн. (рідше одн. вершо́к, шка́, ч.). 1. Густий продукт молока з великим вмістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока. Зо всіх гладишок чисто було вершки поз’їдаю, наче той кіт. (Барв., Опов.., 1902, 356). Словник української мови в 11 томах