1. Фразеологічний словник української мови

вершки

збира́ти вершки́ (на молоці́). Брати собі все найкраще, першим користуватися чиїмись здобутками. — Я бачу, що ви любите вершки на молоці збирати,— кинув напівжартома Майстренко (І. Цюпа). збира́ти / зібра́ти смета́нку. Збирають (бездарні автори) сметанку з усіх спеціальних праць, дають по правді тілько (тільки) якусь бовтанку, препаровану для їх власного смаку (І. Франко); — Я своїм товаром не набиваюсь — він сам за себе говорить. Але глядіть, скажу вам, щоб потім не каялись: хтось сметанку збере, а вам і сироватки не дістанеться (М. Стельмах).

на два вершки́ від чого. Дуже близько. — На два вершки від смерті був. Якби не Гаврило, завтра б і ховали (Григорій Тютюнник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вершки — вершки́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. вершки — Верхи, сметанка; (суспільства) еліта. Словник синонімів Караванського
  3. вершки — -ів, мн. (рідше одн. вершок, -шка, ч.). 1》 Густий продукт молока з великим вмістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока. 2》 перен. Найкраща частина чогось. || заст., ірон. Найвпливовіша частина суспільства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вершки — Сметанка Словник чужослів Павло Штепа
  5. вершки — ВЕРШКИ́, і́в, мн. (рідше одн. вершо́к, шка́, ч.). 1. Густий молочний продукт з великим умістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока. Словник української мови у 20 томах
  6. вершки — Молочний продукт, одержаний шляхом сепарації свіжого молока; в., як правило, пастеризують та гомогенізують; вміст жиру 12-30%; в. згущені і сухі, з в. виробляють масло; після сквашення — сметана. Універсальний словник-енциклопедія
  7. вершки — ВЕРХІ́ВКА (керівна, найбільш впливова частина суспільства, класу, організації тощо), ВЕРХИ́ розм., ВЕРШКИ́ ірон., СМЕТА́НКА ірон.; ОЛІГА́РХІЯ книжн. (правляча група суспільства). Словник синонімів української мови
  8. вершки — Вершки́, -кі́в, -ка́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вершки — ВЕРШКИ́, і́в, мн. (рідше одн. вершо́к, шка́, ч.). 1. Густий продукт молока з великим вмістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока. Зо всіх гладишок чисто було вершки поз’їдаю, наче той кіт. (Барв., Опов.., 1902, 356). Словник української мови в 11 томах