вершки
ВЕРХІ́ВКА (керівна, найбільш впливова частина суспільства, класу, організації тощо), ВЕРХИ́ розм., ВЕРШКИ́ ірон., СМЕТА́НКА ірон.; ОЛІГА́РХІЯ книжн. (правляча група суспільства). Правляча верхівка почала метатись (з газети); Верхи тоталітарної системи; Повернувшись у рідне місто з закордонним дипломом, він вважався "персона ґрата" серед вершків місцевого суспільства (Ірина Вільде); Найвища сметанка, магнатське, аристократичне товариство держалось.. в своїм тіснім, замкненім кружку (І. Франко); Фінансова олігархія.
ВЕРШКИ́ (густий продукт молока з великим вмістом жиру), СМЕТА́НКА, ОСУ́ЖКА діал.; КАЙМА́К (із пряженого охолодженого молока). Кутіна привітно зустріла свого славетного пожильця й одразу почала його частувати кавою з вершками (З. Тулуб); Ті дідки щораз приходять З молока сметанку пить (Леся Українка); Почастувати гостя каймаком.
Значення в інших словниках
- вершки — вершки́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
- вершки — Верхи, сметанка; (суспільства) еліта. Словник синонімів Караванського
- вершки — -ів, мн. (рідше одн. вершок, -шка, ч.). 1》 Густий продукт молока з великим вмістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока. 2》 перен. Найкраща частина чогось. || заст., ірон. Найвпливовіша частина суспільства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вершки — Сметанка Словник чужослів Павло Штепа
- вершки — ВЕРШКИ́, і́в, мн. (рідше одн. вершо́к, шка́, ч.). 1. Густий молочний продукт з великим умістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока. Словник української мови у 20 томах
- вершки — Молочний продукт, одержаний шляхом сепарації свіжого молока; в., як правило, пастеризують та гомогенізують; вміст жиру 12-30%; в. згущені і сухі, з в. виробляють масло; після сквашення — сметана. Універсальний словник-енциклопедія
- вершки — збира́ти вершки́ (на молоці́). Брати собі все найкраще, першим користуватися чиїмись здобутками. — Я бачу, що ви любите вершки на молоці збирати,— кинув напівжартома Майстренко (І. Цюпа). збира́ти / зібра́ти смета́нку. Фразеологічний словник української мови
- вершки — Вершки́, -кі́в, -ка́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вершки — ВЕРШКИ́, і́в, мн. (рідше одн. вершо́к, шка́, ч.). 1. Густий продукт молока з великим вмістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока. Зо всіх гладишок чисто було вершки поз’їдаю, наче той кіт. (Барв., Опов.., 1902, 356). Словник української мови в 11 томах