викидатися

ВИКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́КИНУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Кидатися, стрибати звідки-небудь униз.

Незабаром парашутисти почали приземлятися, а з літаків викидалися все нові й нові (Л. Смілянський);

Що то за брязкіт битого скла з вікна? Може, викинулася Любов Прохорівна, втікаючи від грізного мужа? (Іван Ле).

2. Вискакувати на поверхню води (про рибу).

Микався себелик, плітка викидалась: Всюди лютий ворог здобич сторожив... (Я. Щоголів);

Викинулась риба. По чистій паводі розпливлися водяні кола (А. Шиян);

// Із розгону випливати на берег, мілину.

Пароплав викинувся на мілину.

3. тільки 3 ос., діал. З'являтися (про хворобу).

Каже [Кармель]: “Душно мені щось, піду трохи”. Мати стара потурбувалася, чи не хворість яка викидається (Марко Вовчок).

4. тільки недок. Пас. до викида́ти.

Одсувались комоди і звідти викидались тонкі сорочки (М. Коцюбинський);

Із пісні слова не викидаються (Номис);

Корпускулярним частинкам, що викидаються Сонцем у момент хромосферних спалахів, необхідно близько трьох діб для того, щоб досягти Землі (з наук.-попул. літ.).