викоренений
ВИ́КОРЕНЕНИЙ, рідко ВИ́КОРІНЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́коренити, ви́корінити.
Завдяки заходам, ужитим податковою службою, фактично був викоренений первинний ринок утворення фіктивних підприємств (з наук.-попул. літ.);
Всякий сад, що його не насадив Отець Мій Небесний, буде викорінений (з рел.-церк. літ.);
Світ не може вважатися цивілізованим, доки в ньому не викоренені голод, злидні, соціальна несправедливість, національне гноблення (із журн.);
// ви́коренено, рідко ви́корінено, безос. пред.
Тільки з розбудовою громадянського суспільства буде викоренено такі негативні явища, як бюрократизм та хабарництво державних службовців (із журн.);
Світ повинен докладати великих колективних зусиль для гарантування того, що будь-яку терористичну діяльність буде викорінено (з газ.).
Значення в інших словниках
- викоренений — ви́коренений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- викоренений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викоренити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викоренений — Ви́коренений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- викоренений — ВИ́КОРЕНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́коренити. Досі не викоренене схематичне і вульгарно-прямолінійне тлумачення лірики і епосу (Вітч., 5, 1956, 167). Словник української мови в 11 томах