виличний
ВИ́ЛИЧНИЙ, а, е.
Прикм. до ви́лиця.
– Ну і дав у пику, що призвело до множинного переламу виличної кістки, кращі професори Києва не знали, як оте заживити, щоб не різати щоку... (Є. Кононенко);
Лицьовий відділ черепа складається з верхніх щелеп, піднебінних, виличних, носових кісток (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me