випадковість
ВИПАДКО́ВІСТЬ, вості, ж.
1. Властивість за знач. випадко́вий 1, 2.
Смерть завжди жорстока, а тут випадковість сліпої кулі ще стократно підкреслює безглуздість, а з нею і кричущу трагічність її (Н. Тихий);
Напрочуд виразно передано в картині І. Рєпіна “Іван Грозний і син його Іван” ненавмисність, випадковість убивства (з наук.-попул. літ.).
2. Непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають, відкриваються.
Не випадковість, не гріш в люди виводили нас (М. Зеров);
– Що не кажіть, – сказав хтось із нас, – щаслива випадковість, безумовно, не раз втручалася в долю багатьох наших воїнів і рятувала їм життя (О. Донченко);
– Я ніколи не насмілився б бути таким неґречним і зазирати в чужі родинні справи, але випадковість розкрила мені все (З. Тулуб).
3. Явище, факт, що виникають без будь-якого внутрішнього зв'язку з чим-небудь, нічим не зумовлені.
Як би не панувала в природі анархія випадковостей, якою б інертною й непіддатливою людським зусиллям вона не була, вона завжди буде дорога людині (О. Довженко);
Невже поведінка Федора – просто якась випадковість, непорозуміння? (М. Руденко).
4. філос. Категорія, що позначає тимчасові, несуттєві, одиничні зв'язки між явищами об'єктивної дійсності.
Протилежності сходяться, в цьому безглузда закономірність випадковості (В. Підмогильний);
Необхідність і випадковість перебувають у діалектичній взаємодії, оскільки вони мають спільну основу – загальний зв'язок усіх явищ і процесів (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- випадковість — випадко́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- випадковість — [виепадков'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- випадковість — -вості, ж. 1》 Властивість за знач. випадковий 1), 2). 2》 Непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають. 3》 Явище, факт, що виникають без будь-якого внутрішнього зв'язку з чим-небудь, нічим не обумовлені. 4》 філос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випадковість — Поняття, яким у філософії характеризують випадкові події (випадки), зникає при їх масовому повторенні, перетворюючись у закономірність; протилежність необхідності. Універсальний словник-енциклопедія
- випадковість — ВИПАДКОВІСТЬ — філософська категорія для позначення тих феноменів дійсності (подій, процесів, об'єктів, властивостей), які суб'єкт сприймає (оцінює, інтерпретує) як буття, що має місце (або здійснилося), але якого "могло і не бути"... Філософський енциклопедичний словник
- випадковість — ВИПАДКО́ВІСТЬ (непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають), ВИ́ПАДОК. — Я ніколи не насмілився б бути таким неґречним і зазирати в чужі родинні справи, але випадковість розкрила мені все (З. Словник синонімів української мови
- випадковість — ВИПАДКО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. випадко́вий 1, 2. Добрий урожай — не радісна випадковість одного літа, а труд (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 598). 2. Непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають. Словник української мови в 11 томах