1. Словник української мови у 20 томах

витертий

ВИ́ТЕРТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́терти 1, 2.

Витерта старанно матроськими щітками, вона [палуба] одсвічувала раннє сонце й ніби горіла вся (Г. Епік);

Камінь підлоги витертий був до блиску тисячами ніг (С. Скляренко);

// у знач. прикм. Потертий, виношений (про одяг).

Крізь витерті рукави пошарпаної свитки світились лікті (М. Коцюбинський);

Над ліжком Кузьміна висів витертий, але ще акуратний шкіряний кашкет (Ю. Збанацький);

// у знач. прикм. Гладкий від частого тертя.

Вони [моряки] зійшли на балкон і зупинилися в задумі, схилившись на витерті дерев'яні бильця (В. Кучер);

// ви́терто, безос. пред.

Коли прибирає Нюргустана, тоді не тільки підметено та витерто, але й на столі охайно складено всі папери (М. Сиротюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витертий — ви́тертий 1 дієприкметник від: ви́терти ви́тертий 2 прикметник потертий, виношений Орфографічний словник української мови
  2. витертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до витерти. || у знач. прикм.Потертий, виношений (про одяг). || у знач. прикм. Гладкий від частого тертя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витертий — СТАРИ́Й (про одяг, взуття тощо — який був у вжитку, використовувався); НО́ШЕНИЙ, ПОТЕ́РТИЙ, ВИ́ТЕРТИЙ, ВИ́НОШЕНИЙ, ПРОНО́ШЕНИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ (який втратив початковий колір, став неміцний від довгого вжитку); ВЕ́ТХИЙ, БЛАГИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  4. витертий — ВИ́ТЕРТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́терти. Витерта старанно матроськими щітками, вона [палуба] одсвічувала раннє сонце й ніби горіла вся (Епік, Тв., 1958, 300); Камінь підлоги витертий був до блиску тисячами ніг (Скл. Словник української мови в 11 томах