витертий

ви́тертий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до витерти.

|| у знач. прикм.Потертий, виношений (про одяг).

|| у знач. прикм. Гладкий від частого тертя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витертий — ви́тертий 1 дієприкметник від: ви́терти ви́тертий 2 прикметник потертий, виношений Орфографічний словник української мови
  2. витертий — ВИ́ТЕРТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́терти 1, 2. Витерта старанно матроськими щітками, вона [палуба] одсвічувала раннє сонце й ніби горіла вся (Г. Епік); Камінь підлоги витертий був до блиску тисячами ніг (С. Скляренко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. витертий — СТАРИ́Й (про одяг, взуття тощо — який був у вжитку, використовувався); НО́ШЕНИЙ, ПОТЕ́РТИЙ, ВИ́ТЕРТИЙ, ВИ́НОШЕНИЙ, ПРОНО́ШЕНИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ (який втратив початковий колір, став неміцний від довгого вжитку); ВЕ́ТХИЙ, БЛАГИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  4. витертий — ВИ́ТЕРТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́терти. Витерта старанно матроськими щітками, вона [палуба] одсвічувала раннє сонце й ніби горіла вся (Епік, Тв., 1958, 300); Камінь підлоги витертий був до блиску тисячами ніг (Скл. Словник української мови в 11 томах