витертий
ви́тертий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до витерти.
|| у знач. прикм.Потертий, виношений (про одяг).
|| у знач. прикм. Гладкий від частого тертя.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витертий — ви́тертий 1 дієприкметник від: ви́терти ви́тертий 2 прикметник потертий, виношений Орфографічний словник української мови
- витертий — ВИ́ТЕРТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́терти 1, 2. Витерта старанно матроськими щітками, вона [палуба] одсвічувала раннє сонце й ніби горіла вся (Г. Епік); Камінь підлоги витертий був до блиску тисячами ніг (С. Скляренко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- витертий — СТАРИ́Й (про одяг, взуття тощо — який був у вжитку, використовувався); НО́ШЕНИЙ, ПОТЕ́РТИЙ, ВИ́ТЕРТИЙ, ВИ́НОШЕНИЙ, ПРОНО́ШЕНИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ (який втратив початковий колір, став неміцний від довгого вжитку); ВЕ́ТХИЙ, БЛАГИ́Й розм. Словник синонімів української мови
- витертий — ВИ́ТЕРТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́терти. Витерта старанно матроськими щітками, вона [палуба] одсвічувала раннє сонце й ніби горіла вся (Епік, Тв., 1958, 300); Камінь підлоги витертий був до блиску тисячами ніг (Скл. Словник української мови в 11 томах