виховання

ВИХОВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. вихо́вувати¹, ви́ховати¹.

Васю вона карає часто без усякої потреби, і взагалі ляпаси й потиличники – не метод виховання, але він промовчав (Б. Антоненко-Давидович);

Ада розповіла про те, що народилася в Америці, що рано втратила матір, і батько віддав її на виховання за океан (Ю. Андрухович).

2. Сукупність знань, культурних навиків, поглядів, що становлять загальний рівень духовного розвитку людини та є наслідком систематичного впливу, навчання.

– Ну, то вона, можна сказати, .. має досконале виховання (Леся Українка);

Данко не забуває про своє добре виховання навіть в цьому перехресному вогні Дарчиних питань (Ірина Вільде).

(1) Розумо́ве вихова́ння – виховання, яке сприяє формуванню основ світогляду, знань, навичок, розвиткові розумових здібностей, мислення і т. ін.

Розумове виховання у вищій школі включає постійне поповнення своїх знань, особливо з обраної наукової галузі, здатність логічно обґрунтовувати власні думки і т. ін. (з навч. літ.);

І. Огієнко вважав, що глибока духовність учнів успішно формується тоді, коли розумове виховання ґрунтується на міцній основі національних традицій і звичаїв (з навч. літ.);

Важливим складником всебічного розвитку особистості є розумове виховання (із журн.);

(2) Спарта́нське вихова́ння – суворе виховання, спрямоване на вироблення витривалості, уміння долати труднощі.

Для загартування тіла потрібне спартанське виховання, а для загартування духу необхідні ідеали, уявлення про щастя, здорова моральність (з навч. літ.);

Спартанське виховання хлопця минуло серед бараків робітничої слобідки (із журн.);

“А чого тебе жаліти? – здивувалася мама, коли я, підрісши, поцікавилась причинами свого спартанського виховання. – Жаліють тих, хто не може дати собі ради. А ти раду собі даєш” (із журн.);

(3) Фізи́чне вихова́ння – система заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я людини, загартування її організму, розвиток фізичних можливостей, рухових навичок і вмінь.

Надзвичайного значення надавалося спортивному та фізичному вихованню; олімпійський рух охоплював територію всієї країни (Ю. Андрухович);

Знання вікових особливостей органів опорно-рухового апарату та умов, що сприяють їх нормальному розвитку, необхідні для розроблення ефективних засобів і методів фізичного виховання, трудового навчання, організації режиму дня учнів (з навч. літ.).

ВИ́ХОВАННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́ховати¹.

Добре, що хоч довелося Вам з сім'єю укупі проживати: це задля виховання дітвори найголовніша потреба (Панас Мирний).