1. Словник української мови у 20 томах

вкорінювання

ВКОРІ́НЮВАННЯ (УКОРІ́НЮВАННЯ), я, с.

Дія за знач. вкорі́нювати і вкорі́нюватися.

Малину розмножують кореневими паростками, що відростають з коріння маточних рослин, а ожиноподібні сорти – вкорінюванням верхівкових бруньок (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкорінювання — вкорі́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вкорінювання — [ўкоур'ін'уван':а] = укорінювання -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. вкорінювання — (укорінювання), -я, с. Дія за знач. вкорінювати і вкорінюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вкорінювання — ВКОРІ́НЮВАННЯ (УКОРІ́НЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. вкорі́нювати й вкорі́нюватися. Звичайно, малину розмножують кореневими паростками, що відростають з коріння маточних рослин, а ожиноподібні сорти— вкорінюванням верхівкових бруньок (Сад. і ягідн., 1957, 262). Словник української мови в 11 томах