1. Орфоепічний словник української мови

вкорінювання

вкорі́нювання

[ўкоур'ін'уван':а]

= укорінювання

-н':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкорінювання — вкорі́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вкорінювання — (укорінювання), -я, с. Дія за знач. вкорінювати і вкорінюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вкорінювання — ВКОРІ́НЮВАННЯ (УКОРІ́НЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. вкорі́нювати і вкорі́нюватися. Малину розмножують кореневими паростками, що відростають з коріння маточних рослин, а ожиноподібні сорти – вкорінюванням верхівкових бруньок (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. вкорінювання — ВКОРІ́НЮВАННЯ (УКОРІ́НЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. вкорі́нювати й вкорі́нюватися. Звичайно, малину розмножують кореневими паростками, що відростають з коріння маточних рослин, а ожиноподібні сорти— вкорінюванням верхівкових бруньок (Сад. і ягідн., 1957, 262). Словник української мови в 11 томах