вокал
ВОКА́Л, у, ч.
Вокальне мистецтво; спів.
Співала [Марія] для себе, і тому прохоплювалися в співі .. щемливі, розпачливі звуки, такі притаманні жіночим пісням і непідвладні .. вимогам класичного вокалу (О. Іваненко);
Мишуга знову у Варшаві. Співає в театрі, викладає в музичному інституті ім. Монюшка, читає прилюдні лекції з вокалу (з наук. літ.);
На індивідуальних заняттях з вокалу в майбутніх спеціалістів мають розвиватися професійні уміння (з наук. літ.);
Дуже добре, із знанням справи, з тонким розумінням вокалу перекладав оперні лібрето М. Т. Рильський (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вокал — вока́л іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- вокал — -у, ч., розм. Вокальне мистецтво; спів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вокал — (від. лат. voce — голос) — мистецтво володіння співацьким голосом, мистецтво співу. Існує кілька напрямків розвитку В.: народний, який віддзеркалює особливості співацької культури певного народу; академічний або класичний... Словник-довідник музичних термінів
- вокал — ВОКА́Л, у, ч., розм. Вокальне мистецтво; спів. Мишуга знову у Варшаві. Співає в театрі, викладає в музичному інституті ім. Монюшка, читає прилюдні лекції а вокалу (Мист. Словник української мови в 11 томах