1. Словник української мови у 20 томах

ворожба

ВОРОЖБА́, и́, ж.

Спроба угадування майбутнього чи минулого на картах, воску і т. ін.

– Я ворожбу такую знаю, Хоть що по правді одгадаю І вже ніколи не збрешу (І. Котляревський);

Чув я, що давно колись ворожила одна премудра Сова про будущину вашого і нашого роду. З тої ворожби мені досі пам'ятається один вірш (І. Франко);

Не вірив у циганську ворожбу оцей француз (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворожба — Ворожіння, ворожбитство, чаклування, чародійство, чари, відьомство. Словник синонімів Караванського
  2. ворожба — -и, ж., заст. Угадування майбутнього чи минулого на картах і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Ворожба — Воро́жба іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  4. ворожба — див. ворожіння Словник синонімів Вусика
  5. ворожба — ВОРОЖІ́ННЯ (угадування чого-небудь на картах, по долоні і т. ін.); ВОРОЖБА́ заст., ВОРОЖБИ́ТСТВО заст., ГАДА́ННЯ заст. Я не вірю, щоб циганка по руці що-небудь знала І яка буває доля — По долоні угадала, І щоб з того ворожіння вийшла правда (Я. Словник синонімів української мови
  6. ворожба — ВОРОЖБА́, и́, ж., заст. Угадування майбутнього чи минулого на картах і т. ін. — Я ворожбу такую знаю, Хоть що по правді одгадаю, І вже ніколи не збрешу (Котл. Словник української мови в 11 томах