воцаріння
ВОЦАРІ́ННЯ, я, с., іст.
Дія за знач. воцари́ти і воцари́тися.
Іще до воцаріння Петра Олексійовича царівна Софія, правлячи то так, то інакше, пробувала здобути Крим (Г. Колісник);
– Річниця воцаріння повинна стати великим днем, – упевнено сказав Барі (Василь Шевчук);
Наш король Педро спорядив велике свято на честь свого воцаріння (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воцаріння — воцарі́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- воцаріння — -я, с., заст. Дія за знач. воцаритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воцаріння — ВОЦАРІ́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. воцари́тися. Наш король Педро спорядив велике свято на честь свого воцаріння (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 596). Словник української мови в 11 томах