1. Словник української мови в 11 томах

воцаріння

ВОЦАРІ́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. воцари́тися.

Наш король Педро спорядив велике свято на честь свого воцаріння (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 596).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воцаріння — воцарі́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. воцаріння — -я, с., заст. Дія за знач. воцаритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воцаріння — ВОЦАРІ́ННЯ, я, с., іст. Дія за знач. воцари́ти і воцари́тися. Іще до воцаріння Петра Олексійовича царівна Софія, правлячи то так, то інакше, пробувала здобути Крим (Г. Словник української мови у 20 томах