воцаріння

воцарі́ння

іменник середнього роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воцаріння — -я, с., заст. Дія за знач. воцаритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. воцаріння — ВОЦАРІ́ННЯ, я, с., іст. Дія за знач. воцари́ти і воцари́тися. Іще до воцаріння Петра Олексійовича царівна Софія, правлячи то так, то інакше, пробувала здобути Крим (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. воцаріння — ВОЦАРІ́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. воцари́тися. Наш король Педро спорядив велике свято на честь свого воцаріння (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 596). Словник української мови в 11 томах