воцаріння

воцарі́ння

-я, с., заст.

Дія за знач. воцаритися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воцаріння — воцарі́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. воцаріння — ВОЦАРІ́ННЯ, я, с., іст. Дія за знач. воцари́ти і воцари́тися. Іще до воцаріння Петра Олексійовича царівна Софія, правлячи то так, то інакше, пробувала здобути Крим (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. воцаріння — ВОЦАРІ́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. воцари́тися. Наш король Педро спорядив велике свято на честь свого воцаріння (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 596). Словник української мови в 11 томах