врода
ВРО́ДА (УРО́ДА), и, ж.
1. Сукупність уроджених фізичних рис людини; зовнішній вигляд.
Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода (Номис);
Лице [парубка] довгобразе – козаче; ні високого, ні низького зросту, – тільки плечі широкі та груди високі... Оце й уся врода (Панас Мирний);
Її пишна дівоча врода розцвіла цвітом краси, радості і щастя (Іван Ле).
2. Сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження; краса, уродливість.
– Нащо мені врода, Коли нема долі, нема талану!.. (Т. Шевченко);
Клейнод уроди На губоньках твоїх ще червоніє, І щоки ще цвітуть квітками в тебе (Ганна Барвінок);
Смугляве, з орлиним носом обличчя іноземця ще зберігало сліди колишньої вроди (О. Гончар).
3. перен., розм. Красива, вродлива людина.
– Спи, любий синоньку! Спи, моя врода! (Леся Українка).
4. перен., заст. Сукупність природних явищ, які милують зір; гарні краєвиди.
Чим дальше їдеш, тим краща врода: пішли і долинки з прогалинами, як рута, зеленими, і яри з проваллям (О. Стороженко);
Земля-кормителька величну свою уроду у поклоні хилить (Н. Королева).
○ (1) На вро́ду, у знач. присл. – зовні, на вигляд.
Дочка була дуже гарна на вроду дівчина (І. Нечуй-Левицький);
Там жила, на вроду еталонна, богиня Літо, мати Аполлона (Л. Костенко).
Значення в інших словниках
- врода — вро́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- врода — ВРОДА, рідше УРОДА Переважно краса, миловидність людини. Вона була непогана на вроду: висока, струнка, з великими сірими очима під густими чорними бровами врозліт, з білим чистим і рум’яним обличчям (З. Літературне слововживання
- врода — Краса, вродливість, ліпота, з. гарність, гарнота; П. вигляд, зовнішність. Словник синонімів Караванського
- врода — -и, ж. 1》 Сукупність уроджених фізичних рис людини; зовнішній вигляд. На вроду — на вигляд. 2》 Сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження; краса, вродливість. 3》 перен., розм. Красива, вродлива людина. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- врода — див. краса Словник синонімів Вусика
- врода — КРАСА́ (сукупність явищ, які милують зір, слух; все прекрасне, гарне), КРАСОТА́, ПОЕ́ЗІЯ розм., ЛІПОТА́ розм., ВРО́ДА (УРО́ДА рідше) розм. — Яка тут краса, яка пишнота на левадах! — промовив я до Свікліцького (І. Нечуй-Левицький); Мамо природо!... Словник синонімів української мови
- врода — Вро́да, -ди, -ді, -до! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- врода — ВРО́ДА (УРО́ДА), и, ж. 1. Сукупність уроджених фізичних рис людини; зовнішній вигляд. Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода (Номис, 1864, № 8570); Лице [парубка] довгобразе — козаче; ні високого, ні низкого зросту... Словник української мови в 11 томах