1. Літературне слововживання

врода

ВРОДА, рідше УРОДА

Переважно краса, миловидність людини. Вона була непогана на вроду: висока, струнка, з великими сірими очима під густими чорними бровами врозліт, з білим чистим і рум’яним обличчям (З.Тулуб); Вчитель був вродливий, але його врода не хвилювала Килину (Є.Гуцало). Пох.: вродливий. Ти зовсім була не вродлива І завжди, як вечір, сумна... Чого ж ти з усіх моїх милих У серці осталась одна? (О.Олесь); Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе радуватися повік (В.Симоненко); вродливість.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врода — вро́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. врода — Краса, вродливість, ліпота, з. гарність, гарнота; П. вигляд, зовнішність. Словник синонімів Караванського
  3. врода — -и, ж. 1》 Сукупність уроджених фізичних рис людини; зовнішній вигляд. На вроду — на вигляд. 2》 Сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження; краса, вродливість. 3》 перен., розм. Красива, вродлива людина. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. врода — ВРО́ДА (УРО́ДА), и, ж. 1. Сукупність уроджених фізичних рис людини; зовнішній вигляд. Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода (Номис); Лице [парубка] довгобразе – козаче; ні високого, ні низького зросту, – тільки плечі широкі та груди високі... Словник української мови у 20 томах
  5. врода — див. краса Словник синонімів Вусика
  6. врода — КРАСА́ (сукупність явищ, які милують зір, слух; все прекрасне, гарне), КРАСОТА́, ПОЕ́ЗІЯ розм., ЛІПОТА́ розм., ВРО́ДА (УРО́ДА рідше) розм. — Яка тут краса, яка пишнота на левадах! — промовив я до Свікліцького (І. Нечуй-Левицький); Мамо природо!... Словник синонімів української мови
  7. врода — Вро́да, -ди, -ді, -до! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. врода — ВРО́ДА (УРО́ДА), и, ж. 1. Сукупність уроджених фізичних рис людини; зовнішній вигляд. Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода (Номис, 1864, № 8570); Лице [парубка] довгобразе — козаче; ні високого, ні низкого зросту... Словник української мови в 11 томах