вставляти

ВСТАВЛЯ́ТИ¹ (УСТАВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВСТА́ВИТИ (УСТА́ВИТИ), влю, виш; мн. вста́влять; док.

1. що. Вкладати, уміщувати щось у середину чого-небудь.

Він день у день коло хати порається. Оббив зокола й зсередини; трухляве дерево викидає, .. вставляє – ціле (Панас Мирний);

Охрім Бандура вставляв у свій кулемет все нові й нові стрічки (В. Кучер);

Гриша похапцем відштовхнувся від берега, .. вставив весла в кочетки й загнав їх глибоко в воду (П. Загребельний);

* Образно. Дурному свого розуму не вставиш (прислів'я);

// Укріплювати в чому-небудь, вправляти в щось.

Чоловік .. витяг з кишені склоріз .. – Треба ж буде в хатах шибки вставляти (Є. Доломан);

– Оддай, Дем'яне, золото, що в моєї баби видурив, може, я собі зуби вставлю, що на фронті повипадали (В. Дрозд);

* У порівн. Я чую, що мої лиця присохли до вилиць, очі сухі і не змигнуть, наче хто вставив їх у рогову оправу (М. Коцюбинський);

// Просувати щось у що-небудь.

Любка час од часу вставляла два пальцi в рота й пронизувато свистiла (В. Винниченко);

Марина зачмихала; Мар'я сунула їй кулака під бік і, одіпхнувши геть від дверей, вставила у них голову (Панас Мирний).

2. що і без дод. Говорити, включаючи свої слова в чиєсь мовлення.

– Я знаю лікаря, який лікує ледарів .. – А брехунів? – єхидно вставила задерикувата дівчинка (О. Іваненко);

// Вносити, вводити в твір.

Балабуха писав ті байки й вірші, вставляючи прізвища чоловіків та молодиць (І. Нечуй-Левицький);

Плiвки було знято щось iз сiмсот метрiв. З цього треба було викинути брак i решту змонтувати, вставивши титри (Ю. Яновський).

◇ (1) Вста́вити (вки́нути) / вставля́ти (вкида́ти) сло́во (ре́пліку, слівце́ і т. ін.) – при нагоді доречно сказати або додати що-небудь у чиюсь розмову.

Пан хвалиться виграшем, панич – нежданим гостюванням, а вона [пані] і собі слово уставе [уставить] (Панас Мирний);

Тетяну теж допитували, про людське око її так-сяк побив Роберт, на її спині загоювались маленькі ранки. І про це Довговух не забув вставити слівце при розмові з батьками (А. Хижняк);

Прокопович завів розмову про покійного Моссаковського, згадав, де вони стрічались, про що розмовляли, а гість ледве вставляв слівце (І. Нечуй-Левицький);

Він мінився на виду, вставляв не до речі репліки (Іван Ле);

Самійленко ішов тихенько, більше мовчав, а іноді вкидав влучне слово і осаджував пафос Ігнатів (Л. Старицька-Черняхівська);

(2) Вставля́ти / вста́вити [деся́ту] кле́пку (кле́пки́) кому, зневажл. – повчати кого-небудь, перев. дорікаючи.

– Може, саме вас Господь Бог сотворив. Дак [так] чого ж він забув вам уставити десяту клепку? (О. Ковінька);

Ану приведіть його [Свєтлова] сюди – я йому вставлю зараз клепку! (Б. Антоненко-Давидович);

(3) Вставля́ти (встромля́ти, ста́вити) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому – перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось.

– Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса – постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс);

– Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін);

Каїтан перестрів Сторожука біля контори: – Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний);

Навіть найближчий родич імператора, .. з численним потомством, нишком ставив палиці в колеса небожеві, більше дбаючи про інтереси свого старшого сина, аніж про благополуччя держави (О. Авраменко);

Певний був [Гаманюк] досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський);

(4) Вста́вити / вставля́ти [і] свої́ (свої́х) п'ять копі́йок – втрутитися в розмову, висловивши свою думку.

Використовуйте квантування інформації – надавайте її співрозмовнику не суцільним потоком, а короткими порціями, обов'язково дозволивиши йому вставити свої п'ять копійок (з навч. літ.);

– Не люди, дорогенька, твого Микольцю вибрали, не люди... – перебиваючи мій внутрішній полум'яний монолог, вставляє своїх п'ять копійок Гаспид, – А в'їхав наш герой у парламент у партійному списку, як блоха на собаці (Г. Тарасюк).

ВСТАВЛЯ́ТИ² див. уставля́ти¹.