1. Словник жарґонної лексики української мови

вставляти

(-яю, -яєш) недок.; мол.

1. Спричиняти стан ейфорії. Цей останній [японський зелений чай] так вставляє, що з ним треба обережно (С. Пиркало, Зелена Маргарита); Коли всередині — порожнеча, пиво добре вставляє (М. Мишкало, Майже європеєць); — План. Силенний, як сто чортів... аж Київ видко, так вставляє (Л. Кононович, Феміністка).

2. Викликати стан захоплення, захвату. Навіть повідомлення про те, що Юрко взявся за переклад "Гамлета" для київського Молодого театру якось "не вставляло", ну переклад, то й переклад <...> (УМ, 11.03.2000).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вставляти — вставля́ти 1 дієслово недоконаного виду вкладати вставля́ти 2 дієслово недоконаного виду ставити Орфографічний словник української мови
  2. вставляти — [ўстаўл'атие] = уставляти -л'айу, -л'айеиш Орфоепічний словник української мови
  3. вставляти — I (уставляти), -яю, -яєш, недок., вставити (уставити), -влю, -виш; мн. вставлять; док., перех. 1》 Вкладати, вміщувати щось у середину чого-небудь. || Укріплювати в чому-небудь, вправляти в щось. Уставити зуби. || Просувати щось у що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вставляти — (шкло) шклити, вишклити, зашклити, пошклити Словник чужослів Павло Штепа
  5. вставляти — ВСТАВЛЯ́ТИ¹ (УСТАВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВСТА́ВИТИ (УСТА́ВИТИ), влю, виш; мн. вста́влять; док. 1. що. Вкладати, уміщувати щось у середину чого-небудь. Він день у день коло хати порається. Оббив зокола й зсередини; трухляве дерево викидає, .. Словник української мови у 20 томах
  6. вставляти — вставляти: ◊ піґу́лки вставля́ти → піґулка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. вставляти — Яю, -яєш, недок., нарк. Діяти (про наркотичну речовину). Словник сучасного українського сленгу
  8. вставляти — вставля́ти / вста́вити кле́пку (кле́пки) кому, зневажл. Повчати, наставляти на розум кого-небудь. — Мабуть, треба тобі, сину, клепку вставити, щоб був розумнішим (З журналу). вста́вити деся́ту кле́пку. — Може, саме вас Господь Бог сотворив. Фразеологічний словник української мови
  9. вставляти — ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (вносити в твір, використовувати в творі), ВКЛЮЧА́ТИ, ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ). — Док.: ввести́ (увести́), включи́ти, вста́вити (уста́вити). Словник синонімів української мови
  10. вставляти — Вставля́ти, -ля́ю, -ля́єш; вста́вити, -влю, -виш, -влять; встав, вста́вмо, вста́вте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. вставляти — ВСТАВЛЯ́ТИ¹ (УСТАВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВСТА́ВИТИ (УСТА́ВИТИ), влю, виш; мн. вста́влять; док., перех. 1. Вкладати, уміщувати щось у середину чого-небудь. Він день у день коло хати порається. Оббив зокола й зсередини; трухляве дерево викидає,.. Словник української мови в 11 томах