вугляний
ВУГЛЯНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до ву́гіль.
Перед Матросом метнулися далекі спогади. Ось вони вдвох із Сенькою, вилізши з казана чорніші за сажу .. пробіжать між юрбою, зачеплять боком не одну білу постать, залишаючи на пахучій одежі свій піт і вугляний порох (І. Микитенко);
– П'ятдесят років на шахті, знаю, як ідуть вугляні шари і скільки ми вибрали... (Ю. Яновський);
До пари, яка подається в продувні чани, завжди чомусь потрапляє сажа, постійно є в ній вугляний і всякий інший пил (Ю. Шовкопляс);
// У якому знаходиться та видобувається кам'яне вугілля.
Як я люблю тебе, мій краю вугляний, твій кожний камінець, твою билину кожну (В. Сосюра);
// Признач. для добування вугілля, зберігання його і т. ін.
Андрусь .. з хати приніс мене на коркошах і посадив на вугляній скрині (І. Франко);
// Зробл. з вугілля.
Вугляний стрижень.
2. Кольору вугілля.
Він [Юра] всотував у себе світ своїми вугляними широкими очима, був тихий і лагідний (Л. Первомайський);
В хату заскочило хлоп'я, дуже смагляве, чорно-кучеряве, і заблискало вугляними очима (Валерій Шевчук).
Значення в інших словниках
- вугляний — вугляни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- вугляний — -а, -е. 1》 Прикм. до вугіль. || У якому знаходиться та видобувається кам'яне вугілля. || Признач. для добування вугілля, зберігання його і т. ін. || Зробл. з вугілля. Вугляний стрижень. 2》 Який має колір вугілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вугляний — Вугляни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вугляний — ВУГЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ву́гіль. — П’ятдесят років на шахті, знаю, як ідуть вугляні шари, і скільки ми вибрали… (Ю. Янов., І, 1958, 454); До пари, яка подається в продувні чани, завжди чомусь потрапляє сажа... Словник української мови в 11 томах