відпивати

ВІДПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПИ́ТИ, відіп'ю́, віді́п'є́ш, док., що.

1. також чого. Випивати частину чого-небудь; надпивати.

– За ваше здоров'я, – відповіла Яніке, так само обережно відпиваючи ковток (В. Собко);

Майя відпивала раніше по ковточку, а то закинула голову, випила до дна (Б. Харчук);

Одпив [Омелько] трохи [з чарки], частує Морозиху (М. Кропивницький);

Жінка теж відмовилась від горілки, відпила трохи свого вина і запропонувала мені (Олесь Досвітній);

Славко .. одпив трохи холодної води з глечика, несміливо подякував (О. Бердник).

2. розм. Випивати ту кількість чого-небудь, яку раніше не можна було пити з певних причин.

Цілий піст не пив горілки та казав, що на Великдень відопе [відіп'є] своє (Сл. Гр.).

3. рідко. Випиваючи спиртні напої, відзначати яку-небудь подію.

Як одпили весілля, вона й прийнялась знов з Левком за господарство (Г. Квітка-Основ'яненко).

4. тільки док., розм. Закінчити, перестати пити.

– Чом же ви, каже, тату, не п'єте? – Я вже, – каже, – своє одпив (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпивати — відпива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпивати — -аю, -аєш, недок., відпити, відіп'ю, відіп'єш, док., перех. 1》 Випивати частину чого-небудь; надпивати. 2》 Випивати ту кількість чого-небудь, яку раніше не можна було пити з певних причин. 3》 Перестати, закінчити пити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпивати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. відпивати — ВІДПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПИ́ТИ, відіп’ю́, відіп’є́ш, док., перех. 1. Випивати частину чого-небудь; надпивати. — За ваше здоров’я, — відповіла Яніке, так само обережно відпиваючи ковток (Собко, Запорука.. Словник української мови в 11 томах
  5. відпивати — Відпива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відпити, відіп'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить что слѣдуетъ. Цілий піст не пив горілки та казав, що на великдень відоп'є своє. Черниг. г. Чом же ви, каже, тату, не п'єте? — Я вже, каже, своє одпив, т. Словник української мови Грінченка