відпивати
ВІДПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПИ́ТИ, відіп’ю́, відіп’є́ш, док., перех.
1. Випивати частину чого-небудь; надпивати.
— За ваше здоров’я, — відповіла Яніке, так само обережно відпиваючи ковток (Собко, Запорука.., 1952, 93);
Одпив [Омелько] трохи [з чарки], частує Морозиху (Кроп., I, 1958, 82);
Жінка теж відмовилась від горілки, відпила трохи свого вина і запропонувала мені (Досв., Вибр., 1959, 417).
2. Випивати ту кількість чого-небудь, яку раніше не можна було пити з певних причин.
Цілий піст не пив горілки та казав, що на великдень відопе [відіп’є] своє (Сл. Гр.).
3. Перестати, закінчити пити.
— Чом же ви, каже, тату, не п’єте? — Я вже, каже, своє одпив (Сл. Гр.).
Відпи́ти весі́лля (мирову́), заст. — випиваючи, справити весілля, відзначити примирення тощо.
Як одпили весілля, вона й прийнялась знов з Левком за господарство (Кв.-Осн., II, 1956, 305).
Значення в інших словниках
- відпивати — відпива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відпивати — -аю, -аєш, недок., відпити, відіп'ю, відіп'єш, док., перех. 1》 Випивати частину чого-небудь; надпивати. 2》 Випивати ту кількість чого-небудь, яку раніше не можна було пити з певних причин. 3》 Перестати, закінчити пити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпивати — ВІДПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПИ́ТИ, відіп'ю́, віді́п'є́ш, док., що. 1. також чого. Випивати частину чого-небудь; надпивати. – За ваше здоров'я, – відповіла Яніке, так само обережно відпиваючи ковток (В. Словник української мови у 20 томах
- відпивати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- відпивати — Відпива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відпити, відіп'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить что слѣдуетъ. Цілий піст не пив горілки та казав, що на великдень відоп'є своє. Черниг. г. Чом же ви, каже, тату, не п'єте? — Я вже, каже, своє одпив, т. Словник української мови Грінченка