відпивати

ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм., ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., БА́ХКАТИ розм. (перев. про алкогольні напої); НАДПИВА́ТИ, ВІДПИВА́ТИ, ПРИГУ́БЛЮВАТИ розм. (невелику кількість); ПОПИВА́ТИ (потроху, не поспішаючи); ВИДУВА́ТИ розм., ВИДУ́ДЛЮВАТИ розм. (багато або все й пожадливо); ВИСМО́КТУВАТИ розм. (повільно); ПОХМЕЛЯ́ТИСЯ (випивати спиртного повторно, на другий день). — Док.: ви́пити, спи́ти, ви́хилити, ви́сушити, осуши́ти, ви́цідити, пропусти́ти, напи́ти, перехили́ти, розпи́ти, переки́нути, ба́хнути, ви́тягти розм. ви́тягнути розм. теле́пнути фам. роздави́ти фам. сми́кнути фам. перепусти́ти, проковтну́ти розм. ковтну́ти розм. врі́зати (урі́зати) розм. надпи́ти, відпи́ти, пригу́бити, ви́дути, ви́дудлити, ви́смоктати, похмели́тися. Збивши кокосового горіха, я випивав з нього молоко (Ю. Яновський); О. Федір підходив інколи до шафи й вихиляв келишок (С. Скляренко); Він за один ковток чималий водянчик так і висушив (Г. Квітка-Основ'яненко); Не втерпів соблазна окаянної і.. осушив одну (чарку) (Я. Баш); Раз на тиждень Софрон ішов.. пограти в кості та пропустити склянку коктейлю (Н. Рибак); Перепустити по чарці; — Продав (ґрунт).. Вже другий тиждень напиває десь у Дрогобичі (І. Франко); Петро з Василем перехиляють горілку, морщать обличчя (І. Чендей); Перед тим, як вирушити далі, розпивають шампанське (О. Гончар); Шефи по одній маленькій перекинули та й .. сказали, що їм і так дуже приємно з нами посидіти (Є. Кравченко); Витягли самотужки по носатці тернівки (Г. Квітка-Основ'яненко); Телепнули ми по красовулі, не кожен і закусив (А. Свидницький); — Може, почекаємо? Скоро Палажка на обід прийде. Півлітру роздавимо... (Є. Кравченко); Випили по чарці паничі й закусили, а за паничами ковтнули по чарці молодиці (І. Нечуй-Левицький); Христя надпила трохи (тернівки) і постановила (Панас Мирний); Жінка теж відмовилась від горілки, відпила трохи свого вина й запропонувала мені (О. Досвітній); — За здоров'я шановного гостя хоч пригуб, — сказала матушка, подаючи дочці чарку (І. Нечуй-Левицький); Обпивайло як узяв пити, все до каплі видув (з фольклору); А ви знаєте, як видудлиш глечик гарячого молока — жоден мороз не страшний... (С. Ковалів); Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпивати — відпива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпивати — -аю, -аєш, недок., відпити, відіп'ю, відіп'єш, док., перех. 1》 Випивати частину чого-небудь; надпивати. 2》 Випивати ту кількість чого-небудь, яку раніше не можна було пити з певних причин. 3》 Перестати, закінчити пити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпивати — ВІДПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПИ́ТИ, відіп'ю́, віді́п'є́ш, док., що. 1. також чого. Випивати частину чого-небудь; надпивати. – За ваше здоров'я, – відповіла Яніке, так само обережно відпиваючи ковток (В. Словник української мови у 20 томах
  4. відпивати — ВІДПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПИ́ТИ, відіп’ю́, відіп’є́ш, док., перех. 1. Випивати частину чого-небудь; надпивати. — За ваше здоров’я, — відповіла Яніке, так само обережно відпиваючи ковток (Собко, Запорука.. Словник української мови в 11 томах
  5. відпивати — Відпива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відпити, відіп'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить что слѣдуетъ. Цілий піст не пив горілки та казав, що на великдень відоп'є своє. Черниг. г. Чом же ви, каже, тату, не п'єте? — Я вже, каже, своє одпив, т. Словник української мови Грінченка