відпивати

відпива́ти

-аю, -аєш, недок., відпити, відіп'ю, відіп'єш, док., перех.

1》 Випивати частину чого-небудь; надпивати.

2》 Випивати ту кількість чого-небудь, яку раніше не можна було пити з певних причин.

3》 Перестати, закінчити пити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпивати — відпива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпивати — ВІДПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПИ́ТИ, відіп'ю́, віді́п'є́ш, док., що. 1. також чого. Випивати частину чого-небудь; надпивати. – За ваше здоров'я, – відповіла Яніке, так само обережно відпиваючи ковток (В. Словник української мови у 20 томах
  3. відпивати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. відпивати — ВІДПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПИ́ТИ, відіп’ю́, відіп’є́ш, док., перех. 1. Випивати частину чого-небудь; надпивати. — За ваше здоров’я, — відповіла Яніке, так само обережно відпиваючи ковток (Собко, Запорука.. Словник української мови в 11 томах
  5. відпивати — Відпива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відпити, відіп'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить что слѣдуетъ. Цілий піст не пив горілки та казав, що на великдень відоп'є своє. Черниг. г. Чом же ви, каже, тату, не п'єте? — Я вже, каже, своє одпив, т. Словник української мови Грінченка