відпрацьовувати

ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.

1. тільки док., що і без прям. дод. Пропрацювати певний час.

Поглянь на свої руки токаря. Тридцять років вони відпрацювали в цеху (О. Донченко);

Де та рука, що насадить тут зелений і запашний сад?.. Щоб, одпрацювавши зміну, бути людиною, дихати на повні легені, набиратися сили на роботу й боротьбу? (Ю. Яновський);

– Люди відпрацювали вісім годин і – додому. А батько ще мотається (П. Автомонов).

2. тільки док., що і без прям. дод. Закінчити працювати.

Він одпрацював уже своє і на землі, і під землею (П. Колесник);

Жатки, які вже своє відпрацювали і стали на спочинок до майбутнього року, тепер самі розмахалися крилами на колгоспному подвір'ї (О. Гончар).

3. тільки док., що і без прям. дод. Виконати певну роботу, функцію, втративши разом із тим здатність виконувати її надалі.

Пружина відпрацювала свій накрут, і гальма тріснули (Іван Ле).

4. що і без прям. дод. Віддавати борг працею.

– Еге, – потер долоні Валерій .. – Тут вже якщо чоловік одержує від держави марки, то він їх відпрацьовує повністю! (П. Загребельний);

– А в моїх санях їздити гарно? І хліб мій кутуляти? – Я відпрацьовував (Ю. Мушкетик).

5. що. Удосконалювати, доводити до готовності.

Тенденція зростання обіговості паперів зумовлена тим, що учасники ринку вже досить успішно відпрацювали операцію з облігаціями й активно використовують їх при кредитуванні один одного (із журн.);

// Тренуючись, домагатися найкращого виконання чого-небудь.

Курсанти на танковому полігоні відпрацьовують свою майстерність (Л. Костенко);

У спальні, коли не було нікого з домочадців, Стратон Стратонович ось уже майже півмісяця відпрацьовував ходу заступника паризького мера (О. Чорногуз);

Я продовжував щодня відпрацьовувати удари, яких мене навчив Василь (Л. Дереш);

// З'ясовувати, встановлювати що-небудь як результат розслідування.

Вітька Малий працював по цій справі, відпрацьовували широке коло знайомих загиблого (А. Кокотюха);

Слідство відпрацьовує кілька версій про причини вбивства, але поки що в інтересах розслідування не хоче їх розголошувати (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпрацьовувати — відпрацьо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпрацьовувати — -ую, -уєш, недок., відпрацювати, -юю, -юєш, док. 1》 тільки док., неперех.Пропрацювати певний час. 2》 тільки док., перех. Закінчити працювати. 3》 тільки док., перех. і неперех., спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпрацьовувати — ВІДРОБЛЯ́ТИ (виконувати певну роботу за що-небудь одержане, позичене; працею віддавати борг), ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ВІДПРЯДА́ТИ заст. (віддавати борг прядінням); ВІДСА́ПУВАТИ заст. (віддавати борг сапанням); ВІДШИВА́ТИ заст. (віддавати борг шиючи). — Док. Словник синонімів української мови
  4. відпрацьовувати — ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. тільки, док., неперех. Пропрацювати певний час. Поглянь на свої руки токаря. Тридцять років вони відпрацювали в цеху (Донч. Словник української мови в 11 томах