1. Орфографічний словник української мови

відпрацьовувати

відпрацьо́вувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпрацьовувати — -ую, -уєш, недок., відпрацювати, -юю, -юєш, док. 1》 тільки док., неперех.Пропрацювати певний час. 2》 тільки док., перех. Закінчити працювати. 3》 тільки док., перех. і неперех., спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відпрацьовувати — ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. тільки док., що і без прям. дод. Пропрацювати певний час. Поглянь на свої руки токаря. Тридцять років вони відпрацювали в цеху (О. Словник української мови у 20 томах
  3. відпрацьовувати — ВІДРОБЛЯ́ТИ (виконувати певну роботу за що-небудь одержане, позичене; працею віддавати борг), ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ВІДПРЯДА́ТИ заст. (віддавати борг прядінням); ВІДСА́ПУВАТИ заст. (віддавати борг сапанням); ВІДШИВА́ТИ заст. (віддавати борг шиючи). — Док. Словник синонімів української мови
  4. відпрацьовувати — ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. тільки, док., неперех. Пропрацювати певний час. Поглянь на свої руки токаря. Тридцять років вони відпрацювали в цеху (Донч. Словник української мови в 11 томах