віза
ВІ́ЗА, и, ж.
1. Напис на документі, який засвідчує, що його перевірено офіційною особою.
[Ярчук:] Треба, щоб список дістав принципіальну [принципову] візу директора (І. Микитенко);
Обов'язково має бути віза директора Департаменту на проектах рішень колегій та вихідних листах (з мови документів).
2. Дозвіл на в'їзд кого-небудь до певної країни, виїзд із країни чи проїзд через її територію.
Мама прислала виклик і візу. В червні полечу до Індії (О. Бердник);
// Позначка в закордонному паспорті про дозвіл в'їзду на територію певної країни, виїзду з неї або перебування в ній.
Заявники подають свої документи в консульський відділ, і якщо ці папери не викликають додаткових запитань, забирають паспорт із проштемпельованою візою (з газ.).
(1) Дипломати́чна ві́за – різновид в'їзної візи, що надається безкоштовно керівникам держав і урядів, міністрам, депутатам парламентів та іншим особам, що мають дипломатичний статус у процесі виконання покладених на них функцій у сфері зовнішніх відносин.
Окрім дозволу на в'їзд, виїзд, проживання чи проїзд через територію певної держави, дипломатична віза свідчить про те, що відповідна особа заслуговує на особливу увагу і пошану з боку влади держави перебування (з наук.-попул. літ.);
(2) Ділова́ ві́за – дозвіл на в'їзд бізнесменам для ділових зустрічей, здійснення контролю за виконанням контрактів і т. ін.
Ділова віза призначена для тих, хто збирається відвідати країну на запрошення ділових партнерів (з мови документів);
(3) Електро́нна ві́за – віза, подання на яку здійснюється через Інтернет і яка зберігається у спеціальній базі даних, а також прив'язується до номера паспорта.
Електронна віза на кордоні Мексики видається безкоштовно (з наук.-попул. літ.);
(4) Імміграці́йна ві́за – дозвіл на в'їзд особам, які мають намір іммігрувати до країни, що видає таку візу.
Особи, які отримали імміграційні візи США, стають постійними мешканцями Сполучених Штатів (з мови документів);
(5) Проїзна́ (транзи́тна) ві́за – офіційна позначка у закордонному паспорті про дозвіл на проїзд по території певної країни.
Всі троє мали лише проїзні візи, і спинятися в Берліні їм не дозволялось (В. Собко);
У 95-му я двічі перетнув Чехію та Словаччину із заходу на схід. Обидві країни тоді ще не вимагали транзитних віз (Ю. Андрухович);
Для отримання транзитної візи додатково необхідно надати документи, які підтверджують право в'їзду громадянина до держави, до якої він прямує (з мови документів);
(6) Робо́ча ві́за – дозвіл на в'їзд для працевлаштування у відповідній країні.
Росія виглядає найпривабливішою країною для наших заробітчан – тут не потрібна робоча віза (з газ.);
(7) Службо́ва ві́за – дозвіл на в'їзд представникам органів державної влади, бізнесменам, науковцям і т. ін., що в'їжджають в країну у службових справах на запрошення державних установ, підприємств чи організацій.
Службова віза для в'їзду в Україну видається, як правило, на 6 місяців або на період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення візи (з наук.-попул. літ.);
(8) Студе́нтська ві́за – дозвіл на в'їзд особам, які приїздять до країни на навчання.
Посольство Канади у Києві надає повний комплекс візових послуг. Наш офіс розглядає заяви на звичайну візу відвідувача, робочу, студентську та імміграційну візи (з мови документів);
(9) Туристи́чна ві́за – дозвіл на в'їзд до країни для обмеженої у часі подорожі з туристичною метою.
Туристична віза дозволяє іноземним громадянам в'їжджати до Італії або шенгенської території на короткий термін до 90 днів (з мови документів);
(10) Шенге́нська ві́за – дозвіл, який дає можливість вільного пересування всіма країнами Шенгенської угоди.
Взявши його [паспорт] до рук, Шлойма цілком машинально прогорнув сторінки – після двох десятків шенгенських віз і штемпелів місцевих європейських влад про їх подовження ще зо три сторінки паспорта залишалися чистими (О. Ірванець).
Значення в інших словниках
- віза — ві́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- віза — Позначка у паспортному документі, що засвідчує право іноземця або особи без громадянства на в’їзд в Україну і транзитний проїзд через її територію. англ. visa; нім. Visum ['vi:] n –s, -sen; угор. vizum; рос. виза. Словник із соціальної роботи
- віза — Дозвіл (їхати) Словник чужослів Павло Штепа
- віза — -и, ж. 1》 Напис на документі, який засвідчує, що його перевірено офіційною особою. Вексельна віза — датована відмітка про перше пред'явлення векселя строком "о такій-то годині від пред'явлення". Великий тлумачний словник сучасної мови
- віза — (-и) ж.; мол.; жарт. Обличчя. Візу помить перед виходом треба (Запис 2002 р.). БСРЖ, 9. Словник жарґонної лексики української мови
- віза — ві́за (франц. visa, від лат. visus – побачений, переглянутий) 1. Позначка, зроблена службовою особою на документі, що свідчить про його вірогідність або надає йому юридичної сили. Словник іншомовних слів Мельничука
- віза — Письмовий дозвіл на перебування чужинця на території певної держави чи переїзд через неї; видають консульські установи або дипломатичні представники цієї держави. Універсальний словник-енциклопедія
- віза — Ві́за, -за, -зі; ві́зи, віз Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віза — ВІ́ЗА, и, ж. 1. Напис на документі, який засвідчує, що його перевірено офіційною особою. [Ярчук:] Треба, щоб список дістав принципіальну візу директора (Мик., І, 1957, 380). Словник української мови в 11 томах
- віза — рос. виза (фр. visa, від латин. visus — побачений, переглянутий) — письмова позначка в документі, резолюція, вказівка виконавцям або дозвіл на певні дії, що вимагають такого дозволу. Напр. Eкономічна енциклопедія