вішап
ВІША́П, а, ч., іст.
Культова кам'яна статуя на позначення божеств землі, родючості та води, поширена у II–I тис. до н. е.
Уже перші наукові дослідження на початку ХХ століття виявили аналоги вішапів Вірменії на Північному Кавказі (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вішап — (вірм.) Менгір заввишки до 5 м у формі риби або з різьбленим зображеннями риби, бика. Розміщувався на берегах річок або стародавніх каналів і можливо пов'язувався з культом родючості й води. Орієнтовне датування — 2-е тис. до н. Архітектура і монументальне мистецтво