гавкіт
ГА́ВКІТ, коту, ч.
Уривчасті звуки, що утворюються при гавканні собак, лисиць та деяких інших тварин.
Він тільки почув Шарків ляскучий гавкіт і нестямний грюк сінешних дверей (Панас Мирний);
Григорій дивувався. Яке треба мати вухо, щоб за дві години ходу почути крізь нетрі собачий гавкіт, та ще й упізнати, що то Заливай, а не інший який (І. Багряний);
Садиби обернулися в пустоші: ні людської постаті живої, ні голосу зимової пташини, ні навіть будки собачої, не то що гавкоту, – ніде нема (В. Барка);
За брамою чулись голоси, собачий гавкіт (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гавкіт — га́вкіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гавкіт — Брехіт, брех, (з усіх боків) валування, ґвалтування; (цуцика) дзявкіт; гавкотіння, гавкання, гавкотня, гавк. Словник синонімів Караванського
- гавкіт — -коту, ч. Те саме, що гавкання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гавкіт — див. звучання Словник синонімів Вусика
- гавкіт — ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм. Словник синонімів української мови
- гавкіт — ГА́ВКІТ, коту, ч. Те саме, що га́вкання. Він тілько почув Шарків ляскучий гавкіт і нестямний грюк сінешних дверей (Мирний, IV, 1955, 126); За брамою чулись голоси, собачий гавкіт (Збан., Незабутнє, 1953, 59). Словник української мови в 11 томах