географія

ГЕОГРА́ФІЯ, ї, ж.

1. Ряд пов'язаних між собою наук, що вивчають поверхню Землі, природні умови, населення, економічні ресурси.

Про тропік Козерога вони знали тільки з географії (М. Хвильовий);

Німа карта всесвіту, з якої вчиться географії Юрин старший брат, спливає раптом перед очі (Ю. Смолич);

Географія була тоді основоположною доктриною, юнга – предметом мрій для кожного підлітка, карта морів улюбленою й єдиною книгою для читання, біблією моряка (В. Домонтович).

2. чого, яка. Розміщення, поширення чого-небудь у різних регіонах планети.

В той далекий важкий час [XII–XIII ст.] навіть наша степова географія почала ворогувати з історією. Не захищена ні морями, ні горами на головних своїх магістралях, країна була відкрита для ворогів (О. Довженко);

Змінюється характер і географія зарубіжних інвестицій та міжнародного технологічного обміну. Вони починають спрямовуватися переважно у розвинуті країни (з навч. літ.);

У географії сировинної бази Японії склалося декілька секторів. Найважливіше місце в поставках сировини займає Південно-Західна Азія, оскільки цей район – головний постачальник нафти для Японії (з навч. літ.).

△ (1) Економі́чна геогра́фія – розділ географії, що вивчає розміщення виробництва, умови та особливості його розвитку в країнах або окремих районах.

Головною віхою в історії економічної географії столичного університету була організація в 1933 р. окремої кафедри у складі геолого-географічного факультету відомим тоді економістом, статистиком і географом академіком К. Воблим (з наук.-попул. літ.);

(2) Лінгвісти́чна геогра́фія – розділ діалектології, що вивчає територіальне поширення певних мовних явищ (фонетичних, граматичних, лексичних і т. ін.).

У другій половині XIX ст. в мовознавстві виникає метод дослідження діалектів за допомогою лінгвістичного картографування – лінгвістична географія (з наук. літ.);

(3) Соціа́льно-економі́чна геогра́фія – розділ географії, який вивчає територіальну організацію суспільства в різних країнах, районах, місцевостях.

Для потреб соціально-економічної географії світу країни можна згрупувати в класи – за площею території, чисельністю населення, його щільністю тощо (з навч. літ.);

(4) Фізи́чна геогра́фія – розділ географії, що вивчає рельєф, клімат, ґрунти, рослинний і тваринний світ.

Фізичну географію поділяють на землезнавство, що досліджує загальні властивості географічної оболонки та її компонентів, і ландшафтознавство, яке вивчає природні комплекси різних рангів, їхні антропогенні зміни (з наук. літ.);

Методичний посібник із фізичної географії України для 8-го класу розкриває особливості викладання географії з використанням мультимедійних засобів навчання (з навч. літ.).

◇ Істо́рія з геогра́фією див. істо́рія.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. географія — геогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. географія — [геиограф'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. географія — -ї, ж. 1》 Ряд зв'язаних між собою наук, що вивчають поверхню землі, природні умови, населення, економічні ресурси. Економічна географія — частина географії, що вивчає розміщення виробництва... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. географія — геогра́фія (грец. γεωγραφία, від γη – земля і γράφω – описую) система наук, що вивчають природні й виробничі територіальні комплекси та їхні компоненти. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. географія — Наука, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини; сучасне розуміння г. заміщене поняттям географічні науки. Універсальний словник-енциклопедія
  6. географія — Геогра́фія, -фії, -фією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. географія — ГЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Ряд зв’язаних між собою наук, що вивчають поверхню землі, природні умови, населення, економічні ресурси. Німа карта всесвіту, з якої вчиться географії Юрин старший брат, спливає раптом перед очі (Смолич, II, 1958, 45). Словник української мови в 11 томах
  8. географія — рос. география система наук, що вивчають природні й виробничі територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі науки (фізична географія, кліматологія, гідрологія, географія ґрунтів та ін.) та суспільні географічні науки (економічна... Eкономічна енциклопедія