географія

ГЕОГРА́ФІЯ, ї, ж.

1. Ряд зв’язаних між собою наук, що вивчають поверхню землі, природні умови, населення, економічні ресурси.

Німа карта всесвіту, з якої вчиться географії Юрин старший брат, спливає раптом перед очі (Смолич, II, 1958, 45).

Фізи́чна геогра́фія — частина географії, що вивчає рельєф, клімат, грунти, рослинний і тваринний світ;

Економі́чна геогра́фія — частина географії, що вивчає розміщення виробництва, умови і особливості його розвитку в країнах або окремих районах.

2. чого, яка. Розміщення, поширення чого-небудь на поверхні землі.

Змінюється фізична географія країни, щоб зручніше, красивіше жила людина (Ком. Укр., 10, 1959, 6);

В той далекий важкий час [XII-XIII ст.] навіть наша степова географія почала ворогувати з історією. Не захищена ні морями, ні горами на головних своїх магістралях, країна була відкрита для ворогів (Довж., ІІІ, 1960, 75).

◊ Лінгвісти́чна геогра́фія — розділ мовознавства, що вивчає територіальне поширення певних мовних явищ (фонетичних, граматичних, лексичних).

У другій половині XIX ст. в мовознавстві виникає метод дослідження діалектів за допомогою лінгвістичного картографування — лінгвістична географія (Нариси з діалектології.., 1955, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. географія — геогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. географія — [геиограф'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. географія — -ї, ж. 1》 Ряд зв'язаних між собою наук, що вивчають поверхню землі, природні умови, населення, економічні ресурси. Економічна географія — частина географії, що вивчає розміщення виробництва... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. географія — ГЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Ряд пов'язаних між собою наук, що вивчають поверхню Землі, природні умови, населення, економічні ресурси. Про тропік Козерога вони знали тільки з географії (М. Словник української мови у 20 томах
  5. географія — геогра́фія (грец. γεωγραφία, від γη – земля і γράφω – описую) система наук, що вивчають природні й виробничі територіальні комплекси та їхні компоненти. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. географія — Наука, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини; сучасне розуміння г. заміщене поняттям географічні науки. Універсальний словник-енциклопедія
  7. географія — Геогра́фія, -фії, -фією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. географія — рос. география система наук, що вивчають природні й виробничі територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі науки (фізична географія, кліматологія, гідрологія, географія ґрунтів та ін.) та суспільні географічні науки (економічна... Eкономічна енциклопедія