1. Словник української мови у 20 томах

гепарин

ГЕПАРИ́Н, у, ч., фарм., біохім.

Речовина, що перешкоджає згортанню крові; міститься у тканинах внутрішніх органів і м'язів.

Одержано результати, що підтверджують припущення про регуляторну роль гепарину на ранніх стадіях морфогенезу нервових клітин (з наук. літ.);

// Лікарський препарат, що використовується як запобіжний засіб проти утворення тромбів.

Лiмфоцити видiляли з периферичної кровi, стабiлiзованої гепарином (з наук. літ.);

Для лікування таких тяжких захворювань, як тромбофлебіти, тромбози, наслідки відморожень, лікарі часто застосовують гепарин (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гепарин — гепари́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гепарин — -у, ч. Речовина, яка перешкоджає зсіданню крові; міститься у тканинах внутрішніх органів і м'язів тварин. || Лікарський препарат, що використовується як запобіжний засіб проти утворення тромбів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гепарин — гепари́н (від грец. ήπαρ – печінка) речовина, яка перешкоджає зсіданню крові. Міститься в тканинах печінки, легень, нирок, кишечника, м’язів. У медичній практиці натрієву сіль Г. застосовують як антикоагулянт. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гепарин — Мукополісахарид, сповільнює процес зсідання крові; утворюється гол. чином у печінці, легенях, м'язах, кишківнику; розчин натрієвої солі г. застосовується як препарат проти зсідання крові. Універсальний словник-енциклопедія
  5. гепарин — ГЕПАРИ́Н, у, чол. Речовина, яка перешкоджає зсіданню крові; міститься в тканинах внутрішніх органів та м’язів тварин; // Лікарський препарат, що використовується як запобіжний засіб проти утворення тромбів. Словник української мови в 11 томах