1. Словник української мови у 20 томах

горловий

ГОРЛОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до го́рло.

На припічку палав вогонь, жінки варили якесь вариво і, як сороки, сповняли хату горловими вигуками (М. Коцюбинський);

За останні дні кашель став уже мокрий, се вже навряд щоб нервове, хіба що горлове (Леся Українка);

Почувся горловий крик, відтак заверещав і я, стоячи в прочілі [прочолі] кухонних дверей (Валерій Шевчук).

2. діал. Карний, кримінальний.

[Гутак:] Ну, пане господарю! Де ви? Тут, як то кажуть, до горлової справи доходить, а вас нема (І. Франко);

– Горлова справа, смертної кари гідна справа, – рішив добродій Петро Лаврентійович (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горловий — горлови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. горловий — -а, -е. 1》 Прикм. до горло. 2》 діал. Карний, кримінальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горловий — КА́РНИЙ (який учинив злочин проти життя та майна; який становить замах на когось, щось; пов'язаний з розслідуванням і покаранням таких злочинів), КРИМІНА́ЛЬНИЙ, ГОРЛОВИ́Й діал. Карний злочинець; Карний злочин; Карний суд; Кримінальна справа; Кримінальні закони. Словник синонімів української мови
  4. горловий — Горлови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. горловий — ГОРЛОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до го́рло. За останні дні кашель став уже мокрий, се вже навряд щоб нервове, хіба що горлове (Л. Укр., V, 1956, 382). ∆ Горлова́ я́ма — яма для зберігання овочів, зерна і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  6. горловий — Горловий, -а, -е 1) Горловой. 2) Уголовный. Не горлова справа. Ном. № 7442. Не горлове діло. Ном. № 7442. 3) горлова яма. Яма для храненія зернового хлѣба. Черк. у. см. горлаха. Словник української мови Грінченка