карусель

КАРУСЕ́ЛЬ, і, ж.

Споруда із сидіннями перев. у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на атракціонах, у парках для розваги і т. ін.

Все це [ярмарок] ворушиться, .. лускає насіння і крутиться на каруселі... (Остап Вишня);

В кінці площі.., де була карусель, гойдалка і паноптикум, стояв натовп (Ю. Смолич);

Гучно вигравала шарманка й вертілася строкатим кольоровим мереживом карусель (В. Добровольський);

Їй здалося, що вона кружляє на запаморочливій каруселі десь аж під небом (Ю. Андрухович);

* Образно. За кілька днів Олеся вже не витримувала каруселі барв і ліній навкруги (В. Кожелянко);

* У порівн. Весна – неначе карусель, на каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, і місяць, мов тюльпан, червоний (Б.-І. Антонич);

Настя наче скам'яніла. Все крутилося їй в очах барвистою каруселлю (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карусель — карусе́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. карусель — -і, ж. 1》 Споруда із сидіннями у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на ярмарках, у парках для розваги. 2》 тех. Те саме, що Карусельний верстат (див. карусельний). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. карусель — карусе́ль (франц. carrousel, від італ. carosello) 1. Споруда для катання по кругу на народних гуляннях, ярмарках тощо. 2. Вид кінного змагання. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. карусель — КАРУСЕ́ЛЬ (споруда для катання по колу); КРУТИ́ЛКА розм. (саморобна споруда на льоду). Шалено крутилась карусель (О. Донченко); А як парубки з дівчатами крутилку було зроблять!... Словник синонімів української мови
  5. карусель — КАРУСЕ́ЛЬ, і, ж. 1. Споруда із сидіннями у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на ярмарках, у парках для розваги. Все це [ярмарок] ворушиться, .. Словник української мови в 11 томах