1. Орфографічний словник української мови

карусель

карусе́ль

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карусель — -і, ж. 1》 Споруда із сидіннями у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на ярмарках, у парках для розваги. 2》 тех. Те саме, що Карусельний верстат (див. карусельний). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. карусель — КАРУСЕ́ЛЬ, і, ж. Споруда із сидіннями перев. у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на атракціонах, у парках для розваги і т. ін. Все це [ярмарок] ворушиться, .. Словник української мови у 20 томах
  3. карусель — карусе́ль (франц. carrousel, від італ. carosello) 1. Споруда для катання по кругу на народних гуляннях, ярмарках тощо. 2. Вид кінного змагання. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. карусель — КАРУСЕ́ЛЬ (споруда для катання по колу); КРУТИ́ЛКА розм. (саморобна споруда на льоду). Шалено крутилась карусель (О. Донченко); А як парубки з дівчатами крутилку було зроблять!... Словник синонімів української мови
  5. карусель — КАРУСЕ́ЛЬ, і, ж. 1. Споруда із сидіннями у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на ярмарках, у парках для розваги. Все це [ярмарок] ворушиться, .. Словник української мови в 11 томах