карусель

КАРУСЕ́ЛЬ, і, ж.

1. Споруда із сидіннями у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на ярмарках, у парках для розваги.

Все це [ярмарок] ворушиться, ..лускає насіння і крутиться на каруселі… (Вишня, І, 1956, 43);

В кінці площі.., де була карусель, гойдалка і паноптикум, стояв натовп (Смолич, II, 1958, 41);

*Образно. Савичев.. глянув угору і побачив карусель повітряного бою (Перв., Дикий мед, 1963, 350);

*У порівн. Настя наче скам’яніла. Все крутилося їй в очах барвистою каруселлю (Тулуб, Людолови, II, 1957, 19).

2. техн. Те саме, що Карусе́льний верста́т ( див. карусе́льний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карусель — карусе́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. карусель — -і, ж. 1》 Споруда із сидіннями у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на ярмарках, у парках для розваги. 2》 тех. Те саме, що Карусельний верстат (див. карусельний). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. карусель — КАРУСЕ́ЛЬ, і, ж. Споруда із сидіннями перев. у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на атракціонах, у парках для розваги і т. ін. Все це [ярмарок] ворушиться, .. Словник української мови у 20 томах
  4. карусель — карусе́ль (франц. carrousel, від італ. carosello) 1. Споруда для катання по кругу на народних гуляннях, ярмарках тощо. 2. Вид кінного змагання. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. карусель — КАРУСЕ́ЛЬ (споруда для катання по колу); КРУТИ́ЛКА розм. (саморобна споруда на льоду). Шалено крутилась карусель (О. Донченко); А як парубки з дівчатами крутилку було зроблять!... Словник синонімів української мови